БІСУРМАН, НА,
Бісурман, на, м. и пр. = Бусурман и пр. Буде ж слава козаченькам, бісурманам — горе.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 70.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БІСУРМАНЕЦЬ, НЦЯ, →← БІСУРКА, КИ,